IMG 20160311 135128 11 березня 2016 року відбулася бесіда дитячого лікаря – фтизіатра з Кіровоградського обласного тубдиспансеру Черевань Марії Степанівни з учнями 8-Б та 8-В класів навчального закладу з теми «Туберкульоз у дітей.

Клініка, діагностика, лікування. Туберкулінодіагностика. Профілактика » Учням було роз’яснено про здоровий спосіб життя, шкідливість алкоголю, куріння, важливість щеплень БЦЖ для попередження туберкульозу, флюорографічних обстежень і туберкулінодіагностики, як методів раннього виявлення захворювання.  Туберкульоз в дитини – це інфекційне хронічне захворювання, що виникає внаслідок ураження організму бактеріями Mycobacterium tuberculosis complex. Внаслідок потрапляння мікобактерій в організм дітей в основному страждають органи дихання. Однак іноді зустрічається також туберкульоз суглобів та кісток, периферичних лімфовузлів, органів зору та сечостатевих органів. Методи діагностики туберкульозу в дітей зводяться до рентгенологічного дослідження легень, взяття туберкулінової проби, виявленні мікобактерій у змивах з бронхів та мокроті, шкірних виділеннях. Також можуть проводитись інструментальні дослідження уражених захворюванням органів. Лікування туберкульозу в дітей – це досить тривала комплексна системна терапія антибіотиками. При необхідності, залежно від показників діагностики, може проводитись також хірургічне лікування. Слід також зазначити, що зараження дітей туберкульозом переважно відбувається повітряно-крапельним механізмом, значно рідше – аліментарним або контактним.

Характеристика збудника туберкульозу

Збудник туберкульозу Mycobacterium tuberculosis complex представляє собою цілу групу бактерій. При цьому у більшості випадків збудником захворювання є Mycobacterium tuberculosis (паличка Коха). Це кислотостійка грампозитивна паличка, яка відноситься до сімейства актиноміцетів і роду мікобактерій. Значно рідше туберкульоз туберкульоз в дитини виникає під дією інших мікроорганізмів, які також належать до цього роду. У процесі життєдіяльності всі ці бактерії екзотоксинів та ендотоксинів не виділяють.

Всі бактерії, що можуть викликати в дитини туберкульоз, є надзвичайно стійкими до дії факторів навколишнього середовища, вони можуть довго існувати за межами організму, але дуже чутливі до впливу ультрафіолетового проміння та сонячного світла, яке їх миттєво вбиває. Ці мікобактерії можуть утворювати маловірулентні L-форми, під дією яких в організмі дитини може сформуватись специфічний імунітет без проявів симптомів захворювання.

Джерелом інфекції є хворі діти та дорослі (у більшості випадків зараження дітей спостерігається при контакті з людьми, що хворіють на туберкульоз легень відкритої форми, при якій бактерії виділяються з організму разом з мокротою). В даному випадку відбувається так званий респіраторний спосіб передачі інфекції (вдихання бактерій з повітрям). Слід зазначити, що хвора дитина або доросла людина, у якої відбувається активне виділенням мікобактерій під час кашлю, може передати інфекцію більше десяти особам протягом одного року. При цьому зараження від носія захворювання з незначним виділенням бактерій при закритій формі туберкульозу є можливим лише під час близького та частого контакту.

В окремих випадках зараження дитини туберкульозом може відбутись аліментарним (через травну систему) або контактним шляхом (через пошкодження шкіри). В цих випадках інфекція може передатись від свійської птиці або худоби, що хворіє туберкульозом. Також при аліментарному зараженні інфекція може потрапити в організм дитини з такими продуктами, як яйця, молоко, або при забрудненні випорожненнями тварин води. Однак потрапляння мікобактерій в організм таким шляхом досить рідко викликає розвиток туберкульозу у дітей. Захворювання може розпочатись лише при значному зниженні імунітету та несприятливих умовах життя.

Перебіг туберкульозу в дитини має дві стадії. На першій стадії захворювання прогресує у місці проникнення інфекції, про що свідчить підвищена чутливість тканин. З перших днів потрапляння мікобактерій в організм активізується імунна система і починає виділяти антитіла для протидії збуднику. Це зазвичай відбувається у внутрішньогрудних лімфовузлах та легенях, а у випадку аліментарного та контактного зараження – у травній системі та шкірних покривах, де власне й утворюється вогнище запалення. В даному випадку бактерії туберкульозу розносяться по організму дитини з потоками лімфи і крові та скупчуються в інших органах (суглобах, нирках і т.п.), де формують нові осередки. З часом первинний осередок зникає, а в організмі дитини виробляється стійкий протитуберкульозний імунітет. Лише при зниженні імунітету (синдром імунодефіциту, юнацький вік, вживання гормональних препаратів, цукровий діабет) може відбутись активізація інфекції та розвинутись в дитини вторинний туберкульоз.

Класифікація туберкульозу

Як вже згадувалось, туберкульоз у дітей буває первинним і вторинним. В свою чергу первинний поділяється на долокальний (найчастіше буває в дітей та підлітків) та локалізований (вогнище в місці потрапляння мікобактерій і захворювання внутрішньогрудних лімфатичних вузлів).

Вторинний туберкульоз класифікується відносно локалізації захворювання на легеневу і нелегеневу форми. Перша з цих форм, залежно від ступеня ураження та поширеності, поділяється на вогнищеву, міліарну, дисеміновану, кавернозну, фіброзно-кавернозну, інфільтративну і циротичну. Крім цього лікарі виділяють туберкулому і казеозну пневмонію.

Як окрему форму туберкульозу в дітей виділяють саркоїдоз, туберкульозний плеврит і емпієму плеври. Крім легеневої форми зустрічається іноді туберкульоз спинного і головного мозку, очеревини, кишечника, суглобів, кісток, мезентеріальних лімфовузлів, статевих органів, нирок, молочних залоз, очей та шкіри. Рідше зустрічається ураження захворюванням інших органів.

Під час перебігу цього захворювання визначаються фази інфільтрації, розпаду, обсіменіння, розсмоктування, ущільнення, рубцювання та звапнення. Щодо виділення з організму бактерій туберкульоз поділяється на відкриту і закриту форми. Перша проходить з виділенням збудників, а друга без виділення.

Симптоми туберкульозу в дитини

У зв’язку із значною кількістю клінічних форм, захворювання проявляється найрізноманітнішими комплексами симптомів. Хронічний перебіг туберкульозу в дітей починається поступово і тривалий час протікає без симптомів. Згодом у дитини виникають такі симптоми загальної інтоксикації, як схуднення, гіпертермія, загальна слабкість, втрата апетиту, зниження працездатності, тахікардія, пітливість. Під час прогресування захворювання інфекція розповсюджується в організмі, що викликає більш інтенсивну інтоксикацію. Дитина значно втрачає вагу, її риси обличчя стають більш загостреними, на щоках з’являється болючий рум’янець. Однак, температура не перевищує субфебрильних значень, хоча й утримується досить довго. Сильна лихоманка можлива лише при масивному ураженні.

Туберкульоз легень в дитини супроводжується сухим кашлем, який є більш виразним зранку та вночі. Постійне кашляння тривалістю більше трьох тижнів є тривожним сигналом та приводом обов’язкового звернення до лікаря. При запущеній формі, коли відбувається значне прогресування туберкульозу, дитина іноді харкає кров’ю. В таких випадках туберкульоз легень в дітей ускладнюється легеневою кровотечею, яка є небезпечною для життя.

Туберкульоз інших органів у дітей зустрічається значно рідше та діагностується зазвичай методом виключення інших захворювань.

Туберкульоз головного мозку в дітей прогресує поступово, протягом кількох тижнів. Найчастіше він зустрічається в дітей, що хворіють на імунодефіцит, та при цукровому діабеті. В перші дні, крім ознак інтоксикації, в дитини спостерігається безсоння, головний біль, а вже з другого тижня починається блювота. При цьому головний біль стає більш інтенсивним. Протягом першого тижня в дитини спостерігаються менінгеальні симптоми, а саме: неврологічні розлади, симптоми Керніга і Брудзинського, ригідність потиличних м’язів.

Туберкульоз органів травної системи у дітей протікає при загальній інтоксикації та порушенні випорожнення (проноси чергуються із запорами). Також відзначаються симптоми диспепсії в дитини і болі в животі. При туберкульозі кишечника у дітей може розвинутись непрохідність.

Туберкульоз хребта, кісток і суглобів має симптоми, подібні до артриту: обмеження рухливості суглобів та біль в суглобах. При цьому підвищується схильність кісток до переломів.

Туберкульоз сечостатевої системи передбачає локалізацію інфекції в нирках. Діти скаржаться на біль в спині, при аналізі сечі визначаються домішки крові, спостерігається симптоматика нефриту. Значно рідше в дитини може розвинутись туберкульоз сечовивідних шляхів. В такому випадку захворювання проявляється у вигляді порушення сечовипускання та болючості при сечовипусканні. Окремо слід відмітити туберкульоз статевих органів у дітей, який у дорослому віці може стати причиною безпліддя.

Туберкульоз шкіри в дитини супроводжується виникненням щільних вузликів під шкірним покривом, які поступово збільшуються та, розкриваючись назовні, виділяють білу сироподібну масу.

Ускладнення при туберкульозі

Захворювання може ускладнюватися легеневою кровотечею і кровохарканням, а також пневмотораксом, ателектазом, легеневою і серцевою недостатністю. Також туберкульоз може спричинити амілоїдоз органів дитини, ниркову недостатність і появу свищів.

Діагностика туберкульозу

Враховуючи те, що туберкульоз може спочатку протікати без виразних симптомів, дуже важливим при діагностиці є ретельне проведення профілактичних обстежень. Для цього підліткам потрібно періодично проходити флюорографію грудної клітки, а малим дітям – пробу Манту (спеціальна методика туберкуліно-діагностики, яка визначає інфікованість туберкульозною паличкою по реакції тканин).

На сьогоднішній день основним методом визначення туберкульозу залишається рентгенографія легенів, яка виявляє вогнища інфекції не лише в легенях, але й в інших органах.

Також для виявлення збудників виконують посів мокротиння, виділень шкіри, промивних вод шлунка і бронхів. Якщо неможливо висіяти мікобактерії таким методом, лікарі говорять про МКБ-негативну форму.

Лабораторні аналізи при туберкульозі є неспецифічними. Вони вказують на інтоксикацію, запалення, протеїнурію. Також може відмічатись наявність крові у калі дитини, що свідчить про локалізацію вогнища інфекції. Комплексне дослідження організму дітей при туберкульозі є визначальним фактором при виборі методики лікування.

Діагностику туберкульозного менінгіту в дітей або енцефаліту зазвичай проводять неврологи. При цьому обстеження дитини поводиться за допомогою реоенцефалографії, МРТ головного мозку, ЕЕГ та КТ. Щоб виділити збудника туберкульозу з ліквору роблять люмбальну пункцію.

Лікування туберкульозу в дітей

Лікування туберкульозу в дитини, як правило, спрямоване на ліквідацію симптомів та загоєння вогнищ інфекції. Запущені стани захворювання піддаються лікуванню значно гірше, ніж у випадку своєчасної діагностики, навіть якщо туберкульоз має більш важкий перебіг.

Дуже часто лікування туберкульозу триває більше року і має комплексний характер. Тобто, під час терапії поєднується лікування медикаментами з фізіотерапією. У перші тижні лікування захворювання проводиться в тубдиспансері, аж поки не припиниться виділення мікобактерій з організму. Потім дітей виписують та продовжують амбулаторне лікування. Пацієнтам, що прийняли курс лікування, рекомендують також відвідувати спеціалізовані санаторії та профілакторії, в яких відбувається доліковування.

Хірургічні методи застосовуються лише у випадку, коли традиційної терапії недостатньо, у випадку кавернозного перебігу туберкульозу легенів, при певних ускладненнях.

Найпоширенішим хірургічним методом лікування туберкульозу в дітей є видалення уражених сегментів легень їх частковою резекцією. Також використовується оперативна колапсотерапія.

Дітям, що хворіють на туберкульоз, призначається висококалорійна дієта з великою кількістю легкозасвоюваних білків, вітаміну С та В.

Постільний режим призначається лише дітям із значним степенем деструкції легень, який супроводжується кровохарканням. А в загальному хворим рекомендують часті прогулянки, активну фізичну діяльність та лікувальні фізичні вправи.

Прогноз при туберкульозі

На сьогоднішні день захворювання дітей туберкульозом при вчасному виявленні та початку лікування має сприятливий прогноз. Тобто, туберкульозні вогнища швидко гояться, зникають клінічні ознаки і настає одужання. Однак у місцях локалізації інфекції після лікування можуть залишатися ділянки фіброзу і рубці, які містять пасивні бактерії. Внаслідок цього, коли імунітет дитини погіршується, рецидив захворювання може знову повторитись. Щоб простежити за наслідками лікування дітей після проведення курсу терапії ставлять на диспансерний облік та періодично обстежують. Загалом після лікування туберкулінова проба дітей залишається позитивною.

При несвоєчасному наданні допомоги, або при відсутності лікування, летальний наслідок буває у 50% випадків. Слід зазначити, що прогноз є набагато гіршим у ВІЛ-інфікованих дітей та пацієнтів, що хворіють діабетом.

 Профілактика туберкульозу в дітей

Профілактика туберкульозу проводяться у спеціалізованих лікувальних закладах та установах загального лікувального профілю. До профілактичних заходів входять огляди дітей та дорослих з виконанням щорічної флюорографії, ізоляція дітей та дорослих, які хворіють відкритою формою туберкульозу, обстеження осіб, які контактували з хворими та інші специфічні профілактичні заходи.

ДО специфічних заходів профілактики туберкульозу в дітей відноситься щеплення (вакцинація), внаслідок якого формується протитуберкульозний імунітет. Після вакцинації БЦЖ захворювання у дітей протікає в доброякісній легкій формі і значно краще піддається лікуванню. Загалом імунітет після щеплення формується протягом 2 місяців та згасає через 5-7 років.